Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року Справа № 914/3211/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Шаргала В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги ПАТ "Київспецтранс", м. Київна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 11.12.2014у справігосподарського суду Львівської областіза позовомПАТ "Київспецтранс", м. КиївдоТОВ "ТІК ЛТД", м. Львівпрозобов'язання відповідача виконати умови договору оперативного лізингу шляхом передачі об'єкта лізингу та стягнення пені в сумі 8568,00 грн. та за зустрічним позовом ТОВ "ТІК ЛТД", м. ЛьвівдоПАТ "Київспецтранс", м. Київ пророзірвання договору оперативного лізингу від 05.05.2008 №505 за участю представників за первісним позовом:

позивача: Макушинський М.І. (представник за дов. від 22.12.2014 № 36),

відповідача: Колтик Т.І. (директор)

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Київспецтранс" звернулось з позовом до ТОВ "ТІК ЛТД" про зобов'язання останнього виконати умови договору оперативного лізингу від 05.05.2008 №505 шляхом передачі об'єкта лізингу та стягнення пені в сумі 8568,00 грн.

ТОВ "ТІК ЛТД" звернулось з зустрічною позовною заявою до ПАТ "Київспецтранс" про розірвання договору оперативного лізингу від 05.05.2008.

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.10.2014 у справі №914/3211/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2014, в задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог відмовлено.

Судові рішення в частині первісних позовних вимог мотивовані тим, що спірний договір оперативного лізингу від 05.05.2008 №505 було достроково розірвано ще в 2011 році за ініціативою лізингоодержувача у відповідності до норм чинного законодавства, а в частині зустрічних позовних вимог неможливістю розірвання договору, який припинив свою дію.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ПАТ "Київспецтранс" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить: скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ "Київспецтранс" та скасувати постанову суду апеляційної інстанції; прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Київспецтранс" задовольнити в повному обсязі; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2008 між ТОВ "ТІК ЛТД" та ВАТ "Київспецтранс", правонаступником якого згідно статуту є ПАТ "Київспецтранс", було укладено договір оперативного лізингу №505, за умовами якого ТОВ "ТІК" (лізингодавець) зобов'язалося передати, а ПАТ "Київпастранс" (лізингоодержувач) прийняти у користування на умовах оперативного лізингу, контейнери металеві для збирання твердих побутових відходів, об'ємом 1,1 м3 у кількості 1000 шт., вартістю 1800000,00 грн.

Згідно ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк (абз.1 ч.2 ст. 763 ЦК).

В оскаржуваному договорі від 05.05.2008 №505 (п.4.2) термін його дії визначено - до повного фізичного зносу об'єкта лізингу, що, як правильно стверджує суд апеляційної інстанції, спірний договір фактично не визначає певної дати чи настання певної події, в зв'язку з чим його слід вважати укладеним на невизначений строк.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.763 ЦК України, кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці.

Судом встановлено, що ВАТ "Київспецтранс" листом від 10.01.2011 №13а/03 звернулось до ТОВ "ТІК ЛТД" про дострокове припинення договору оперативного лізингу №505 від 05.05.2008 з метою запобігання накопичення збільшення розміру заборгованості, що останнім не заперечується.

Таким чином, оскільки договір оперативного лізингу від 05.05.2008 №505 було достроково розірвано за ініціативою лізингоодержувача, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про відмову у позові про зобов'язання ТОВ "ТІК ЛТД" виконати умови договору оперативного лізингу шляхом передачі об'єкта лізингу та стягнення пені, колегія визнає правомірним.

В зв'язку з цим погоджується колегія і з висновком суду попередніх інстанцій про відмову в задоволенні зустрічного позову щодо розірвання спірного договору, оскільки такий договір припинив свою дію у 2011 році.

Зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, та вважає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 у справі № 914/3211/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.М. Мачульський

В.І. Шаргало